Головна » 2013 » Січень » 16 » Ласкаво просимо до надвірної частинини України (Публікація допису нашого читача)
18:05
Ласкаво просимо до надвірної частинини України (Публікація допису нашого читача)

Незабаром вибори. Знову. На цей раз проміжні вибори до Івано-Франківської обласної ради. Жителям Надвірної запропоновано дев'ять кандидатів. Як сумлінна громадянка, вважаю своїми обов'язками в цій державі — сплачувати податки, народжувати дітей та приймати участь у виборах. З першими двома я справляюсь, дякувати Богові.

Щодо виборів, то скажу, що мені недостатньо інформації про теперішніх претендентів на теплі місця в Івано-Франківському "білому” будинку. В основному, шукаю передвиборні програми он-лайн. Проте, змушена була вийти у центр міста, щоб глянути на агітацію, яка вже з'явилась на білбордах та сіті-лайтах Надвірної.

Картина мені відкрилась наступна, прохання вдуматись. Крім визначених місць для реклами, на всіх стовпах, на парканах, навіть на деревах (!) наклеєні або прикріплені скотчем агітації, які надруковані на кольорових та чорно-білих домашніх принтерах. Але мене не хвилює, що на цих агітках немає необхідних реквізитів, як тираж, чи місце друку, чи відповідальна особа. Цим нехай займаються правоохоронні органи (привіт міліції, це її обов'язок). Мене більше турбує те, що дерева, які є окрасою мого улюбленого міста, повинні страждати від хлопців та дівчат, які без оформлення трудових договорів (привіт інспектору праці пані Роксоляні) за 50-200 гривень причіпляють до цих дерев скотчем, клеєм або й навіть степлером сміття під назвою "агітки”.

Стою і бачу картину: 20 двірників жіночої статі грають у тетрис снігом, перекидаючи його з одного боку на другий. Поряд стоїть начальник комунального підприємства чоловічої статі (привіт пану Кіндрату) і закриває очі на свій обов'язок вчасно піднімати погляд вище асфальту і знімати незаконну агітацію з невстановлених місць.

У той же час бачу: по периметру навколо пам'ятника Т. Шевченку ходить хлопчина і скотчем обмотує стовбури всіх підряд дерев з рекламою... якогось там... чоловіка, який хоче стати депутатом, посланником від громади, захищати наші інтереси... Визначилась, що за нього голосувати не буду. Андрій Маркіянович, звичайно, проте на жаль, не робить зауваження. Хоча міг би хоч міського еколога покликати. Той і не далеко, в кафе цілими днями сидить, напевно перевіряє якість хмільних напоїв (привіт пану Віталію), хоча міг би поповнити, за рахунок порушників, казну міста.

Але повернемось до пана Андрія. Як відомо, в центрі міста, посеред площі біля того ж пам'ятника Т. Шевченку стоїть флагшток, на якому колись був прапор держави Україна. Впевнена, що встановлений для підняття патріотизму серед громадян. А чому "колись”? Тому що вже декілька тижнів його немає! І відповідальний за нього Андрій Кіндрат, напевно, не патріот, якщо не поставить прапор на його місце. А може він задумав там прапор іншої держави повісити? Не буду гадати чи підбурювати. Можливо, не все так погано, і Андрій Маркіянович установить прапор Євросоюзу в знак намірів України вступити до нього. Але...

Картину, яка мене здивувала, завершує величезний плакат, що розміщений на стіні музею історії Надвірнянщини. На ньому зображені два герба: України та Надвірної. Також два надписи: "Ласкаво просимо!” та "Надвірна частина України”. На перший погляд все нормально, привітно. Проте не для туристів чи допитливих жителів Надвірної, до яких я себе зарахувала. Адже кожен з них сміється з написаного. Чому? Тому що, банально, пропущений знак тире. Має бути "Надвірна — частина України”. А виходить, що ми, жителі і гості міста знаходяться десь у якійсь надвірній частині.

Що таке "Надвірна”? У реченні "Надвірна частина України” це слово за правилами сучасної української мови є прикметником. Беру перший відомий тлумачний словник і читаю:

  • "Надвірний” (надвірна, надвірне): 1) розміщений у межах двору; 2) який міститься із зовнішнього боку, виходить назовні; 3) який виходить у двір; 4) який службою, перебуванням зв'язаний з двором.


От і виходить одна думка з цього приводу: прапора України громада міста не має, оскільки ми живемо, судячи з плакату, із зовнішнього боку держави Україна. (Привіт Польща?)

Будь ласка, не судіть строго, але прийміть цей текст як критику, адже підняті питання можна і треба усунути силами відповідальних осіб та підприємств.

І все ж. Ласкаво просимо! Надвірна — частина України!

З повагою до громадян України і зі сподіваннями на світле майбутнє держави Україна,

О. Осташук

Категорія: Події | Переглядів: 882 | Додав: Адмін | Теги: Сабадаш Роксоляна Тарасівна, Надвірна, Кіндрат Андрій Маркіянович, Надвірна новини, КП Надвірнакомунсервіс, Надвірна - частина України | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]